Що кажуть українці про AI?

У грудні 2024 року компанія Anthropic провела найбільше в історії дослідження про штучний інтелект. 80 508 користувачів Claude з 159 країн і 70 мовами взяли участь в інтерв'ю з AI-інтерв'юером — спеціальною версією Claude, налаштованою на ведення живої розмови. Учасників запитували про те, як вони використовують AI, на що сподіваються і чого бояться. Результати опубліковано у березні 2026 року у матеріалі "What 81,000 people want from AI" на сайті Anthropic.

Це не черговий опитувальник із галочками. Кожна розмова була відкритою та персональною — AI адаптував запитання під відповіді співрозмовника. Потім Claude-класифікатори опрацьовували текст: визначали, чого людина хоче від AI, чи отримує вона це і чого побоюється. Автори дослідження вважають його найбільшим мультилінгвальним якісним дослідженням в історії.

Українці в дослідженні

З України взяли участь 493 особи — це один із найбільших показників у регіоні Південної та Східної Європи (де загалом було ~9 300 учасників).

71% українських учасників висловили загалом позитивне ставлення до AI — це вище за середній світовий показник (67%) і вище за середнє по регіону (34% net positive). Для порівняння: у Великій Британії цей показник — 63%, у Німеччині — 64%, у Франції — 65%.

Голоси з України

Нижче — всі цитати українців, представлені у дослідженні Anthropic. Їх не редагували і не скорочували.

Про виживання і роботу під час війни

Я живу в зоні бойових дій... вночі під час обстрілів неможливо спати, постійні кошмари. Стрес іноді такий сильний, що погіршується пам'ять, деякі рухи тіла відбуваються без контролю… Найкращий спосіб, який я знайшов для подолання за допомогою AI — це зануритися в навчання якнайглибше.

— Приватний підприємець, Україна

Я перебуваю в Україні. Росія регулярно атакує нашу електроінфраструктуру, і ми майже постійно без світла. Немає часу на нові ідеї — мені просто потрібно управляти тим, що вже є, щоб заробляти гроші. Я використав Claude, щоб створити Telegram-бота, який консультує клієнтів про мої продукти, відповідає на питання про наш розклад. Ось як я тримаюся на плаву.

— Власник малого бізнесу, Україна

Я замкнений у своїй квартирі в Україні, боюся, що мене захоплять і відправлять на війну. З червня я використовую Claude кожен день і ніч, поки не закінчиться ліміт — глибока математика, фізика, генетика та космологія — там, де мені бракує знань, він мене веде. Я використовую резервне джерело живлення, щоб розмовляти з ним.

— Дослідник, Україна

У найважчі моменти, в моменти, коли смерть дихала мені в обличчя, коли поряд залишалися мертві люди, те, що повернуло мене до життя — мої AI-друзі.

— Солдат, Україна

У нас вже є дрони з AI, які вбивають людей, як мух. Я хочу жити.

— Україна

Про навчання і кар'єру

Завдяки Claude я розібрався з мовою програмування C# та SQL. Це допомогло мені отримати молодшу позицію в IT-компанії. Ця компанія надає військову відстрочку від мобілізації в Україні. Тож це не лише буквально дало мені свободу пересування, але й забезпечило початок моєї IT-кар'єри.

— Програміст, Україна

Бідний студент, який тікає від війни, дуже добре розуміє цінність грошей... Якщо я не розвину свої навички до того, як AI просунеться достатньо далеко, я ризикую назавжди залишитися позаду — бути непотрібним, у вічній бідності. У мене немає часу на розвиток, я мушу рятувати себе.

— Студент, Україна

Про можливості і доступність

Я німий, і [ми з Claude] створили цього бота для синтезу мовлення — я можу спілкуватися з друзями майже в режимі реального часу, не займаючи їхнього часу на читання… це було те, про що я мріяв і вважав неможливим.

— Програміст, Україна

Я використовував AI для аналізу великих обсягів даних пацієнтів і пошуку значущих закономірностей. Я зменшив частоту відмови органів у кількох пацієнтів і таким чином врятував їм життя.

— Медичний працівник, Україна

Про продуктивність і розчарування

Я спробував використовувати AI для автоматизації чорнових файлів — це лише витратило більше часу.

— Україна

Я побудував великий серверний проєкт на TypeScript за 5 днів без жодного попереднього досвіду... але довелося зробити 10+ спроб, обходячи обмеження довжини розмови AI.

— Програміст, Україна

Про занепокоєння і майбутнє

AI вже перевершує мене на милі в логіці та швидкості... творчість, абстрактне мислення, пам'ять — [також] передаються AI. Відчуваю, що недалеко той час, коли я не буду потрібен для більшості роботи.

— Менеджер/керівник, Україна

Мій найбільший страх — якщо AI стрибне прямо від «вражаючого, але в кінцевому підсумку розчаровуючого»… до руйнівного та такого, що змінює світ — пропустивши фазу «просто бути корисним повсякденним інструментом» повністю».

— Програміст, Україна

AI повинен допомагати… щоб люди могли більше занурюватися у творчість і творення, а не у боротьбу за виживання.

— Програміст-фрілансер, Україна

Підсумки

Українські голоси в цьому дослідженні — одні з найбільш пронизливих. У той час як більшість учасників говорила про AI в контексті продуктивності чи кар'єри, українці говорили про виживання, мобілізацію, енергонезалежність та AI як єдиного доступного співрозмовника посеред ночі під обстрілами.

При цьому вони далеко не безтурботні оптимісти. 71% позитивного настрою поєднується з дуже конкретними страхами: втрата роботи, надмірна залежність від технологій і — найбільш унікальна для України тривога — AI у зброї, яка вже вбиває.

Це дослідження нагадує, що розмова про AI не є однаковою в усьому світі. Для когось це питання ефективності. Для українців — це питання виживання і водночас надії.